Медіація в праві і роль медіатора

Останнім часом в Україні набуває популярності такий напрям в праві, як медіація. Дуже часто правові конфлікти заходять в глухий кут, коли сторони просто не можуть домовитися про механізми врегулювання спірних питань. У цих випадках медіація буває дуже корисною.

Медіація – технологія альтернативного врегулювання з залученням третьої сторони. При цьому третій учасник суперечок (медіатор) повинен бути не зацікавлений, нейтральний і неупереджений. Тут важливо підкреслити, що медіатор не є представником жодної зі сторін спору, він виступає в ролі посередника, який керує переговорним процесом. Його основне завдання налагодити конструктивне спілкування сторін, які вже потім зможуть прийняти зважене рішення.

Медіатор об’єднує в собі два важливі аспекти: правовий та психологічний. Емоції і почуття завжди залишаються поза увагою на суді, між тим саме емоції і почуття справедливості дуже часто є головною причиною конфлікту, який приводить людей в зал засідань. Юридична практика знає багато випадків, коли позови і судові процеси ініціювалися через те, що люди просто не зрозуміли один одного. Для цього і потрібен медіатор – рефері, який дає слово сторонам, і піклуватися про налагодження конструктивного і прозорого діалогу.

Найчастіше інструмент медіації використовується в шлюборозлучних справах і в суперечках щодо спадщини. Однак всі юристи стверджують, що частково виконують функції медіатора в своїй повсякденній практиці. Так як юристам, перш за все, треба вислухати сторони і заспокоїти їх, тільки потім можна приступати до реалізації суто правових механізмів.